Короткострокові

У результаті першого етапу реалізації проєкту на базі реабілітаційного центру буде повністю розгорнуто інноваційну модель комплексної культурно-психологічної реабілітації. Завдяки створенню сучасного безбар'єрного хабу пацієнти отримають щоденний доступ до інструментів арттерапії та змістовного дозвілля, що дозволить ефективно вивести їх із лікарняної ізоляції. Проєкт забезпечить інтеграцію творчих занять у загальний процес відновлення, дозволяючи поєднувати психоемоційне розвантаження з тренуванням фізичних функцій і стимулюванням внутрішньої віри військовослужбовців у власні сили.

Довгострокові

У довгостроковій перспективі проєкт закладе фундамент для системних змін у підходах до реабілітації ветеранів та військовослужбовців. Очікується формування стійкої екосистеми підтримки, де медичне лікування нерозривно пов'язане з соціокультурною інтеграцією. Завдяки роботі хабу пацієнти центру отримають довготривалий інструмент для подолання наслідків травм, що допоможе їм успішно реінтегруватися у цивільне суспільство, знайти нові професійні чи творчі орієнтири та відновити соціальні зв'язки. Проєкт трансформує саму культуру надання реабілітаційних послуг, створюючи життєздатну та масштабовану модель для інших медичних установ України. Проєкт забезпечує рівний доступ до реабілітації для всіх захисників і захисниць, враховуючи їхні специфічні потреби. Для чоловіків-військовослужбовців Артпростір стає «м'якою» альтернативою класичній психотерапії, щодо якої у чоловіків часто існує внутрішня стигма. Робота в малих групах, спільні ігри та кіноперегляди зберігають відчуття побратимства, допомагають екологічно знімати агресію чи депресивні стани та полегшують повернення в родину.Для жінок-військовослужбовиць Хаб надає безпечне, інклюзивне середовище для подолання додаткового психологічного тиску, пов'язаного із прийняттям змін у тілі після важких поранень. Творчість (кераміка, живопис) допомагає сублімувати травматичний досвід, повертає віру у власні сили та захищає від соціальної ізоляції. Для персоналу (переважно жінок) наявність сучасних інструментів арттерапії покращує моральний дух у закладі та знижує рівень професійного вигорання серед медичних сестер, терапевток та адміністративного персоналу.

Кількісні показники досягнення

1. Облаштовано 1 багатофункциональний арттерапевтичний хаб (артпростір) на базі реабілітаційного центру, який об’єднує 5 спеціалізованих зон (живопису, кераміки, музики, настільних ігор, мінікінозал/навчальна зона). 2. Очікується щомісячне залучення до терапевтичних та дозвіллєвих заходів від 30 до 40 військовослужбовців, які перебувають на лікуванні. 3. Понад 150 поранених військовослужбовців протягом року пройдуть реабілітацію за допомогою створеного артцентру. 4. Організовано безперервний процес реабілітації через щоденні заняття в малих групах оптимального терапевтичного розміру – по 5–8 осіб. 5. Середній термін психологічної адаптації пацієнтів реабілітаційного центру скоротиться на 20% завдяки системному впровадженню методів арттерапії. 6. У 15% учасників занять спостерігатиметься стійке відновлення рухових функцій кінцівок, що покращує їхню самостійність у побуті. 7. Буде забезпечено 100% коефіцієнт корисної дії (ККД) встановленого обладнання завдяки постійній ротації нових пацієнтів центру та безперервності терапевтичних програм з року в рік.

Якісні показники досягнення

1. Лікарняний простір буде трансформовано у безбар'єрну «територію творчої сили», що дозволить пацієнтам проводити вільний від процедур час змістовно й поза межами лікарняних палат. 2. Буде досягнуто терапевтичний та психоемоційний ефект: 2.1. Зниження симптомів ПТСР та зняття психоемоційної напруги у захисників завдяки інструментам арттерапії. 2.2. Мінімізовано ризик виникнення депресивних станів у близько 80% пацієнтів завдяки активностям у зоні ігор та кінозалі. 3. Фізичне відновлення. Буде запущено процес відновлення дрібної моторики рук та рухових функцій кінцівок через безпосередню роботу з глиною (в зоні кераміки) та музичними інструментами. 4. Подолання ізоляції. Буде зменшено рівень соціальної ізоляції поранених через спільне дозвілля (ігри, перегляди кінофільмів) та комунікацію в групах. 5. Стійка соціальна адаптація. Захисники успішно повертаються до цивільного життя, знайшовши нові життєві сенси, віру у власні можливості та подолавши психологічні наслідки важких травм. 6. Інституційні зміни. Забезпечено перехід реабілітаційної установи від суто клінічного протоколу лікування до комплексної культурно-психологічної моделі. 7. Загальний клімат у закладі. Суттєво та довготривало підвищено загальний моральний дух як серед пацієнтів, так і всередині всього реабілітаційного закладу.