Проєкт

Метою проєкту є збір і аналіз даних про нематеріальні втрати Запорізького регіону, як одного з найбільш постраждалих від війни, та підготовки аналітичного продукту для використання у державних програмах у межах Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності до 2030 року

Внаслідок агресії РФ Україна тимчасово втратила контроль над частиною своїх територій, а мільйони громадян були змушені залишити рідні домівки. Разом із цим держава стикається не лише з обмеженням доступу до землі та інфраструктури, а й із серйозними нематеріальними втратами: послабленням регіональної памʼяті, руйнуванням локальних культурних зв’язків та зниженням відчуття приналежності людей до свого регіону. Запорізький регіон є одним із найбільш постраждалих унаслідок активних бойових дій. Тимчасова втрата контролю над більшою частиною території регіону створює ризики втрати елементів спільної історичної памʼяті та нематеріальних цінностей, що мають значення для всієї країни. Ключову роль у збереженні цієї памʼяті відіграють жінки, які передають родинні історії, традиції та уявлення про «дім» наступним поколінням. Якщо цей досвід не буде зафіксований і осмислений, існує загроза формування міжпоколінного розриву з регіональним корінням. Держава вже реалізує політику з утвердження української національної та громадянської ідентичності, однак для ухвалення ефективних рішень необхідні достовірні дані з регіонів, які зазнали найбільших наслідків війни. Саме тому це дослідження є актуальним сьогодні: воно дозволить зафіксувати нематеріальні втрати Запорізького регіону та створити аналітичну основу для розвитку державних програм у сфері молодіжної політики, соціальної згуртованості та національної єдності.

Цільова аудиторія дослідження: Жінки внутрішньо переміщені особи із Запорізької області віком від 18 років, які виїхали з прифронтових та тимчасово окупованих територій і наразі проживають на підконтрольній Україні території. Група, на яку спрямований вплив результатів проєкту: Результати проєкту спрямовані на використання органами державної влади та місцевого самоврядування, які формують і реалізують програми у сфері молодіжної політики, соціальної згуртованості та національної єдності, а також на фахівців освітньої та молодіжної сфери, громадські організації та інституції, що працюють з молоддю, сім’ями ВПО та питаннями збереження регіональної пам’яті.