Короткострокові

1) Покращення психоемоційного стану: 100% учасників відчують зниження рівня стресу, тривожності та емоційної напруги. Це буде виміряно шляхом анкетування до і після кемпу. 2) Фізичне розвантаження: щонайменше 90% ветеранів відзначать зменшення хронічного болю, покращення сну та загального самопочуття завдяки фізіотерапевтичним заходам. 3) Усі учасники опанують практичні техніки самодопомоги та стресостійкості (дихальні вправи, методики релаксації), які зможуть використовувати у повсякденному житті. 4) Соціальний ефект: Буде зруйновано початкову соціальну ізоляцію. 100% учасників встановлять нові соціальні контакти з побратимами, що створить відчуття єдності та підтримки. 5) Ветерани отримають негайний "ефект перезавантаження", що дасть їм ресурс для повернення до сімейного та соціального життя з відновленими силами.

Довгострокові

1) Стійка психологічна стабілізація: очікується, що щонайменше 60-70% учасників зможуть ефективно застосовувати отримані навички, що призведе до зниження ризику розвитку депресії, ПТСР та інших ментальних розладів. 2) Покращення якості життя. Ветерани, які відчули полегшення від фізичних та психологічних сесій, будуть більш мотивовані продовжувати реабілітацію, вести активний спосіб життя та дбати про своє здоров'я. 3) Створення стійкої спільноти підтримки: учасники кемпів сформують горизонтальну мережу "рівний-рівному", продовжуючи спілкуватися, підтримувати один одного та ділитися досвідом. Це є ключовим для успішної довготривалої інтеграції. 4) Покращення сімейних стосунків: зниження внутрішньої напруги у ветерана позитивно вплине на мікроклімат у родині, зменшить кількість конфліктів та сприятиме кращому взаєморозумінню з близькими.

Кількісні показники досягнення

1) Кількість учасників: 24 2) Відсоткове співвідношення статей: 90% чоловіків та 10% жінок. 3) Рівень задоволеності: відсоток учасників, які оцінили свій досвід як "дуже позитивний" або "позитивний" у фінальному анонімному опитуванні (ціль: не менше 90%). 4) Зниження рівня стресу: середній відсоток зниження рівня стресу за стандартизованою шкалою виміряний до та після кемпу (ціль: зниження на 30%). 5) Кількість засвоєних навичок: 3-4 техніки самодопомоги на одного учасника, якими, за словами учасників, вони оволоділи та планують використовувати. 6) Кількість звернень за подальшою допомогою: ціль 30% учасників, які після кемпу звернулися за додатковою психологічною чи фізіотерапевтичною підтримкою, що свідчить про підвищення довіри до системи реабілітації.

Якісні показники досягнення

Проєкт матиме як спільний, так і специфічний вплив на учасників різної статі, враховуючи їхній унікальний досвід. І чоловіки, і жінки отримають однаково якісні психологічні та фізіотерапевтичні послуги, спрямовані на зниження стресу та фізичне відновлення. Проєкт для обох статей сприятиме руйнуванню відчуття самотності та формуванню спільноти підтримки. Проєкт створить безпечне середовище, де чоловіки зможуть відкрито говорити про свої емоції та вразливості, долаючи поширений стереотип, що "чоловіки не скаржаться". Це сприятиме нормалізації звернення за психологічною допомогою. Жінки-ветеранки отримають можливість опрацювати свій досвід в умовах, де їхні потреби та виклики визнаються і враховуються. Можливе проведення окремих жіночих груп з психологинею для обговорення специфічних тем (поєднання ролі матері/дружини та військовослужбовиці, упередження в армії тощо). Проєкт підкреслить і визнає роль жінок у захисті країни, допомагаючи їм відчути себе повноцінною та важливою частиною ветеранської спільноти, що є критично важливим для їхньої самооцінки та інтеграції. Якісні показники: 1) Покращення психоемоційного стану. Зміни, зафіксовані у відгуках та під час групових обговорень: учасники відзначають покращення настрою, появу планів на майбутнє, нормалізацію сну. 2)Відновлення соціальних зв'язків. Свідчення про формування горизонтальних зв'язків між учасниками, створення спільних чатів для подальшого спілкування, планування майбутніх зустрічей. 3) Підвищення рівня довіри: відгуки, які свідчать про те, що атмосфера в кемпі допомогла учасникам відкритися, поділитися своїм досвідом з психологом та побратимами, часто вперше. 4) Зміна ставлення до реабілітації. Учасники висловлюють розуміння важливості турботи про ментальне та фізичне здоров'я, позбуваючись упереджень щодо звернення за допомогою.